7 жовтня 2026 року Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з хімії — французького хіміка Анрі Б. Кагана та японського хіміка Кенсо Соаї. Премію присуджено за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі, що допомогло пояснити гомохіральність — явище, при якому живі організми використовують переважно один оптичний ізомер молекул.
Деякі молекули, зокрема амінокислоти, існують у двох варіантах, що є дзеркальним відображенням одна одної, проте живі організми містять лише одне з цих дзеркальних відображень. За словами Нобелівського комітету, вчені відкрили, як саме виникає така асиметрія. Їхні результати мають вплив на хіміків, які розробляють реакції для виробництва лікарських препаратів.
Ключові відкриття лауреатів
- 1986 рік — Анрі Каган відкрив новий спосіб керування хімічними реакціями, який дав змогу отримувати значно більший надлишок одного з дзеркальних варіантів, ніж вважалося можливим раніше.
- 1995 рік — Кенсо Соаї описав першу в історії хімічну реакцію, здатну потенційно призводити до гомохіральності.
- 2003 рік — Кенсо Соаї представив реакцію, у результаті якої утворювався лише один із двох можливих дзеркальних варіантів; до нього такого результату не вдавалося досягти нікому.
Значення для медицини і хімії
Підхід, розроблений двома лауреатами, фактично закриває одну з фундаментальних загадок органічної хімії — пояснення того, чому природа «обирає» лише одне дзеркальне відображення молекул. Для фармацевтики це високо важливо, оскільки різні дзеркальні ізомери одного препарату можуть мати різну біологічну активність, і точне керування синтезом підвищує ефективність ліків.
