25 вересня 2026 року низка посадових осіб і дипломатів України публічно висловили різні позиції щодо передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених і щодо нібито існуючої угоди про нерозголошення. Дискусія почалася після виступу Президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку 23 вересня, де він повідомив про передачу полонених і звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія використовує у війні проти України.
Позиція Офісу президента
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив будь-яку домовленість між Україною та Південною Кореєю про нерозголошення: «Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені». Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон, своєю чергою, стверджував протилежне, заявивши, що українська сторона порушила домовленість про нерозголошення.
Позиція дипломатичної команди
Медіарадниця посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксана Тороп написала, що, за її даними, угода про нерозголошення існувала, а питання полонених було частиною ширшого переговорного процесу про співпрацю з Південною Кореєю. Вона розкритикувала Зеленського за «шоу, хайп і яскравий ефект для яскравої картинки».
Контекст і джерела інформації
Суперечлива інформація про саму угоду ґрунтується на окремих джерелах: Литвин, Тороп і Лі Чже Мьон висловлювали власні версії, які прямо суперечать одна одній. Двоє полонених були захоплені українською армією на Курщині у 2025 році.
