22 вересня 2026 року в будівлі ООН у Нью-Йорку президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підписали безпекову угоду щодо найбільшого острова світу. Підписання відбулося під час візиту Трампа на Генеральну Асамблею ООН, а пряму трансляцію вів ютуб-канал Білого дому. Документ не передбачає передачі Гренландії США як території, але чітко фіксує нову роль Штатів у безпеці острова.
Що це означає на практиці
Для читачів угода змінює баланс сил в Арктиці, регіоні, важливому для контролю морських і повітряних шляхів між США та Європою. Документ відкриває шлях до розвитку значної військової присутності США в Гренландії та створення додаткових оборонних об’єктів, зокрема військової бази поблизу Нарсарсуака в Південній Гренландії та бази в Местерсвігу на сході острова. Водночас угода забороняє противникам Вашингтона будувати власні бази на острові, обмежуючи їхній доступ до регіону.
Хто зберігає контроль і що далі
Остаточне рішення щодо розміщення американських баз ухвалюватиме уряд Данії за погодженням зі США, тож суверенітет Королівства Данії зберігається. Угода продовжує дію документа 1951 року, на що послався Нільсен, і, за його словами, закріплює 85 років співпраці у сфері безпеки між Гренландією та США. Фредеріксен назвала угоду такою, що «може тривати вічно», хоча конкретні умови та технічні параметри визначать під час подальших переговорів.






